- опротестувати
- див. опротестовувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
опротестувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
опротестований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до опротестувати. || у знач. прикм. •• Опротесто/ваний ве/ксель фін. вексель, відносно якого нотаріально засвідчено відмову боржника від його оплати … Український тлумачний словник
опротестування — я, с. Дія за знач. опротестувати. Опротестування векселя … Український тлумачний словник
реквірент — а, ч., фін. Тримач векселя, який звертається до якогось уповноваженого органу (напр., нотаріального) з вимогою опротестувати вексель … Український тлумачний словник
Реквірент — власник векселя, який подає його нотаріусу з вимогою опротестувати … Міжнародне комерційне право
заперечувати — заперечити (що, кому не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку), суперечити (кому), перечити (кому); опротестовувати, опротестувати, оспорювати, оспорити (висловлювати іншу, протилежну точку зору); спростовувати, спростувати,… … Словник синонімів української мови
оскаржувати — оскаржити (офіційно подавати скаргу до вищої інстанції, протестуючи проти якого н. рішення, чиїх н. дій), опротестовувати, опротестувати, апелювати … Словник синонімів української мови